В Киеве похитили бывшего сотрудника криптокомпании Bitsonar

В Киеве похитили бывшего сотрудника криптокомпании Bitsonar

Компания Bitsonar привлекла миллионы долларов от инвесторов в США и Европы, к которым они сейчас не имеют доступа.

Бывший сотрудник компании Ярослав Штадченко был похищен 27 августа.

Перед похищением Штадченко звонил генеральному директору Bitsonar Мариус Зюбци и сказал, что собирается подавать сведения о компании в правоохранительные органы различных стран, в том числе в ФБР США.

Основатель компании предложил урегулировать конфликт мирным путем, после этого Ярослава похитили. 

В июне Штадченко под псевдонимом Ян Новак захватил сайт компании и сообщил, что проект превратился в схему Понци.

В июле Штадченко дал интервью, в котором сказал, что Bitsonar был основан бывшим чиновников украинского правительства Александром Товстенко.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.